Протокол засідання педагогічної Директор Дальницької
ради школи
ЗОШ І-ІІІ ступенів
від __29_.08.2020 року №1 _____ _____________ Н.В.Цісар
Наказ №58 від _30_.08.2020
р.
ОСВІТНЯ ПРОГРАМА
Дальницької загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів Овідіопольського району Одеської області
на 2020 - 2021 навчальний рік
Лист – погодження
освітньої програми
Дальницької загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів Овідіопольського району Одеської області
на 2020 – 2021 навчальний рік
Начальник відділу освіти ,
культури, молодіжної політики
та спорту Дальницької сільської ради __________
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до освітньої програми
Дальницької
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Овідіопольського району Одеської області
на 2020 - 2021 навчальний
рік
І. ПРИЗНАЧЕННЯ ШКОЛИ ТА ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ
ОСВІТНЬОЇ
ПРОГРАМИ
Мета Дальницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Овідіопольського району Одеської області – забезпечення повної загальної середньої освіти, всебічний розвиток, виховання і соціалізація
особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з
природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова
до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової
діяльності та громадянської активності.
Повна
загальна середня освіта Дальницької ЗОШ І-ІІІ ступенів складає три рівні
освіти, визначені нормативно-правовою базою України:
початкова освіта
тривалістю чотири роки;
базова середня
освіта тривалістю п’ять років;
повна загальна середня освіта тривалістю
два роки.
Досягнення мети,
тим самим призначення школи, забезпечується шляхом формування ключових
компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної
життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:
-
вільне володіння державною мовою;
-
здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;
-
математична компетентність;
-
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
-
інноваційність;
-
екологічна компетентність;
-
інформаційно-комунікаційна компетентність;
-
навчання впродовж життя;
-
громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,
справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з
усвідомленням рівних прав і можливостей;
-
культурна компетентність;
-
підприємливість та фінансова грамотність.
Спільними для всіх компетентностей є
такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і
письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати
позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями,
оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність
співпрацювати з іншими людьми.
Дана Освітня програма створена на 2020-2021 навчальний рік відповідно до статті 33 Закону України
«Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності 28.09.2017, "Про загальну середню освіту", постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого
2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів
Міністерства освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження
типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної
середньої освіти»,
відповідно до
наказів №405,406,407,408 від 20.04.2018, згідно рекомендацій листа Міністерства
освіти і науки України №1/9-254 від 20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм
для 2-11 класів»:
-
для 1-3
класів–Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 року
№268 зі змінами згідно наказу МОН від 08.10.2019р.№1272;
-
для 4
класу - Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018
року №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної
середньої освіти І ступеня»(додаток 1);
-
для 5-9-х
класів – Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018
року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної
середньої освіти ІІ ступеня»(таблиця 1);
-
для 10-11 класів -
Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.11.2019 року №1493 «Про
затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ
ступеня»(таблиця 2).
освітня програма
І
ступінь
ПОЧАТКОВА ОСВІТА
Вступ
Освітня програма початкової
освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації Дальницької ЗОШ І-ІІІ ступенів єдиного
комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом
початкової освіти.
Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:
-
Закону України «Про освіту» (Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 );
-
Закону України «Про загальну середню освіту» ( Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом № 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, № 27, ст.213 ),(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами № 2905-III вiд 20.12.2001, ВВР,
2002, № 12-13, ст.92,№ 380-IV вiд 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86,№ 1344-IV вiд 27.11.2003, ВВР,
2004, № 17-18, ст.250,№ 2285-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, № 7-8, ст.162 N 2505-IV вiд 25.03.2005, ВВР,
2005, № 17, 18-19, ст.267,№ 3235-IV вiд 20.12.2005, ВВР, 2006, № 9,№ 10-11, ст.96,№ 489-V вiд 19.12.2006 -
набирає чинності з 01.01.2007 р.), крім того:
1-3 класи
-
Постанови
Кабінету Міністрів України №87 від 21.02.2018 «Про затвердження Державного
стандарту початкової освіти» для 1-х класів
-
Наказ
МОН України №268 від 21.03.2018 "Про затвердження типових освітніх
та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої
освіти" зі змінами в наказі №1272 від 08.10.2019р.;
-
Лист
МОН України№1/9-344 від 25.05.2018
"Про завершення експертизи освітніх програм"
4
класу
-
Постанови Кабінету Міністрів України від 20
квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної
освіти» для 2-4-х класів.
-
Наказ МОН
України№407 від 20.04.2018 "Про затвердження типової освітньої програми
закладів загальної середньої освіти І ступеня"
загальний обсяг навчального
навантаження
Загальний обсяг годин:
-для 1-го класу 805 годин/навчальний рік;
-для 2-го класу –875
годин/навчальний рік;
-для 3-го класу – 910 годин/навчальний рік;
-для 4-го класу –910 годин/навчальний рік .
Перелік,
зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей
Логічна послідовність
вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.
У початковій школі здійснюватиметься поділ класів на
групи при вивченні української мови та англійської мови відповідно до чинних
нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128,
зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
Перелік освітніх галузей для 1
класу,
які
працюватимуть за НУШ-3
|
- Мовно-літературна,
у тому числі: рідномовна освіта (українська мова та
література;) (МОВ) - Іншомовна
освіта (ІНО) |
|
- Математична
(МАО) |
|
- Природнича
(ПРО) |
|
- Технологічна
(ТЕО) |
|
- Інформатична
(ІФО) |
|
- Соціальна
і здоров’язбережувальна (СЗО) |
|
- Громадянська
та історична (ГІО) |
|
- Мистецька
(МИО) - Фізкультурна(ФІО) |
Основними
видами оцінювання результатів навчання учнів є:
1) формувальне (поточне)
оцінювання (у 1-3
класах здійснюється вербально, на суб’єкт-суб'єктних засадах, передбачає
активне залучення учнів до самоконтролю і само оцінювання; має на меті:
підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію
їхнього індивідуального розвитку в процесі навчання; діагностувати досягнення
на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх
нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати
рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних
потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок,
переконання у власних можливостях і здібностях);
2) в кінці навчального року проводиться завершальне (підсумкове) оцінювання у 1-2 класах, яке проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до учня/учениці в процесі подальшого навчання; у 3–му класі - підсумкове (тематичне та завершальне) оцінювання проводиться з метою зіставлення навчальних досягнень здобувачів освіти з очікуваними результатами навчання, визначених освітньою програмою.
2) у 4- 9 класах – поточне, тематичне, підсумкове (семестрове та річне) оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою;
3) у 4 та 9 класах - державна підсумкова атестація учнів здійснюється за 12-бальною шкалою.
Навчальні досягнення учнів, які
навчаються за індивідуальною формою навчання, оцінюються відповідно до вимог
індивідуальних навчальних програм.
Учні 1-3 класів
вчаться не
лише писати, читати і рахувати, а й
конструктивно виражати свої емоції та керувати ними, співпрацювати в
парах і в групі, висловлювати свою думку, критично мислити, аналізувати, шукати
різні варіанти рішень, мирно вирішувати конфлікти, брати на себе
відповідальність за свої дії. Запроваджено свідоцтва досягнень, які враховують динаміку
зростання рівня навчальних досягнень учнів та є зрозумілим документом для
батьків або осіб, які їх замінюють. Для учнів 4-9 класів залишається бальне оцінювання,
облік підсумкового оцінювання відображено в табелях успішності.
Оцінювання
відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової,
базової середньої освіти, вимогам державних стандартів повної загальної
середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації. Кожен учень має пройти державну підсумкову
атестацію на кожному рівні повної
загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством. Зміст,
форми і порядок проведення державної підсумкової атестації на кожному
ступені навчання визначаються і затверджуються центральним
органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
У разі вибуття учня із закладу освіти (виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання може проводитися достроково або в екстернатній формі.
Очікувані
результати навчання здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному
стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної
освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених
Типовими освітніми програмами.
Такі ключові
компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна
грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності
можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних
програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна
безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і
безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в
учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість
навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно
доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його
спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із
практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей
сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і
внутрішньопредметнихзв’язків, а саме: змістово-інформаційних,
операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює
пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної
культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування
наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та
перенесення їх в нові ситуації.
Вимоги до осіб, які можуть
розпочинати здобуття базової середньої освіти
Початкова освіта здобувається, як
правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Особи з особливими освітніми потребами
можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.
форми організації
освітнього процесу
Основними формами організації освітнього
процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести,
які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу
можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови
виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом
навчального року.
Вибір форм і методів навчання вчитель
визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас
досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах
окремих предметів.
опис та
інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
Система
внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:
-
кадрове забезпечення освітньої діяльності;
-
навчально-методичне забезпечення освітньої
діяльності;
-
матеріально-технічне забезпечення освітньої
діяльності;
-
якість проведення навчальних занять;
-
моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
Завдання
системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
-
оновлення методичної бази освітньої
діяльності;
-
контроль за виконанням навчальних планів та освітньої
програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх
покращення;
-
моніторинг та оптимізація
соціально-психологічного середовища закладу освіти;
-
створення необхідних умов для підвищення
фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
ІІ та ІІІ ступінь
Базова та повна загальна середня освіта
Перелік освітніх галузей
Освітню програму укладено за такими
освітніми галузями:
- Мови і
літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я
і фізична культура
Навчальні плани ІІ ступені та ІІІ
ступені передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану
Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну
складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів
загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та
варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби
учнів та їх батьків.
Повноцінність базової та повної середньої освіти забезпечується
реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому
порядку фінансуються з бюджету. Освітня програма не включає освітні послуги,
які надає школа за батьківські кошти.
З метою виконання вимог
Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної
складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів та варіативної
складової, яка відповідає переліку, затвердженому наказом директора школи.
Навчальними
планами старшої школи реалізуються через
освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через
окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову,
сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної
середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну
складову.
Години варіативної складової розподіляються
на:
-
упровадження курсів за вибором,
-
факультативні
заняття;
- індивідуальні та групові заняття.
Загальний обсяг
навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладу загальної середньої
освіти складає 9362,5
годин/навчальний рік: для 5-го класу- 1050 годин/навчальний рік, для 6-их класів
–2310 годин/навчальний рік: 6-А
клас-1155 годин/навчальний рік, 6-Б клас-1155 годин/навчальний рік; для 7-х
класів – 2275 годин/навчальний
рік: 7-А клас –1172,5 годин/навчальний рік,
7-Б клас – 1172,5 годин/навчальний рік;
для 8-х класів: 2415 годин/навчальний рік: для 8-А класу – 1207,5 годин/навчальний рік; для 8-Б класу – 1207,5 годин/навчальний рік;
для 9-х класів: 2520 годин/навчальний рік: 9-А клас – 1260 годин/навчальний рік, 9-Б
клас – 1260 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг
навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х
класів складає 2660 годин/навчальний
рік: для 10 класу – 1330 годин/навчальний рік, для 11 класу – 1330
годин/навчальний рік.
II.
Цілі
та задачі освітнього процесу школи
Загальні очікувані результати навчання
здобувачів освіти
Відповідно до мети та загальних цілей,
окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати
вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування
ключових компетентностей учнів.
|
№ з/п |
Ключові
компетентності |
Очікувані результати |
|
1 |
Спілкування державною мовою |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати
проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних
формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,
пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно
висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні
термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати
думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні
на тематику окремого
предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та
лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення
понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
|
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і
ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст
автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і
видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій
формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби
невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних
потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та
використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та
ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою
засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними
стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно
використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних
предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники,
довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
|
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою
інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої
дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі,
зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні
моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати
результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач;
використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення
математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку
технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного
вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування
математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві
ситуації |
|
4 |
Основні компетентності у природничих
науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у
довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості
природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних
інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання
графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів
впливу людської діяльності на природу |
|
5 |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за
алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання
задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та
оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації
та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для
ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація
даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
|
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності,
відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для
досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність;
моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати
та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність
власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх
потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу;
розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення
результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання
власної освітньої траєкторії |
|
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати
життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення;
використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та
точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою
позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних
способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність,
відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й
особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання
підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
|
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і
чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;
аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в
життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну
роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний
бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких
критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість;
рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження;
відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування
позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини,
активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання
соціального змісту |
|
9 |
Обізнаність і самовираження у сфері
культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести
діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись
етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при
створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у
глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську
культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
|
10 |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні
події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні,
екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації
результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та
екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх
ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд
порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка
та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні
проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які
сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
|
11 |
Інноваційність |
Відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас,
школа, громада тощо), формування знань, умінь,
ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу
здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе
частиною спільноти і брати участь у справах громади |
Рекомендовані форми організації
освітнього процесу
Основними формами організації
освітнього процесу є різні типи уроку:
-
урок формування компетентностей;
-
урок розвитку компетентностей;
-
урок перевірки та/або оцінювання
досягнення компетентностей;
-
урок корекції основних компетентностей;
-
комбінований урок.
Також
формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні
подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести,
інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів
іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.
Навчання за наскрізними лініями
реалізується насамперед через:
організацію освітнього середовища - зміст
та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і
фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при
вивченні предмета реалізуються предметні та загальношкільні проєкти. Роль окремих
предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і
змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний
цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою; курси за вибором; проектну діяльність; позакласну роботу і
роботу гуртків.
|
Наскрізна
лінія |
Коротка
характеристика |
|
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності,
відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у
вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення
важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через
завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх
збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого
ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного
мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку
навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
|
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і
суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця
наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність
(дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі
предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність
щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів
якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання
порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і
чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні
толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
|
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як
емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і
формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про
безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем
дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути
увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення
проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і
розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
|
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських
ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному
середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів
фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення,
страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням
практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної
оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування
економного ставлення до природних ресурсів. |
Перед
сучасною освітою постала задача підготовки компетентних особистостей,
здатних знаходити правильні рішення не
тільки в навчальних, а й в життєвих
ситуаціях, здатних сповідувати демократичні принципи співіснування на планеті. Формуванню
ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі
міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і
організаційно-методичних. Саме тому необхідною умовою формування
компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне
включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної
навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Важливо застосовувати в навчальній
діяльності проблемні ситуації,
організовувати самостійну діяльність учнів,
упроваджувати технологію диференційованого навчання, використовувати
дослідницькі методи навчання. Їх використання посилює пізнавальний інтерес
учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови
для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду.
Учні поповнюють свої знання, шукають шляхи вирішення досліджуваних проблеми, набувають
досвіду практичного застосування знань. Доцільно, де це можливо, не лише
показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості
створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на
практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення
проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів
діяльності, формувати в учнів уміння практичного застосування знань.
ІІІ. Модель випускника
Випускник
Нової української школи, і Дальницької ЗОШ І-ІІІ ступенів зокрема – це особистість, патріот та
інноватор.
-
Цілісна
особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
-
Патріот з
активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний
приймати відповідальні рішення;
-
Інноватор,
здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку
праці, вчитися впродовж життя.
Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.
Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.
До ключових
компетентностей, визначених Державним
стандартом , Новою українською
школою належать:
1) вільне володіння державною мовою, що
передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та
аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова,
усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного
самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих
ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі
відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне
використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті,
освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості
висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях,
оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що
передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення
ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих
наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення
шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та
досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених
дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає
відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас,
школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою
компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися,
провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати
участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що
передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання
правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів,
розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна
компетентність, що передбачає опанування
основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного
та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у
навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що
передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого
навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової
інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення
власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати
самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні
компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав
людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і
можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної
мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти
в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати
культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина
України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших
людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що
передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче,
музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних
здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова
грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення,
вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення
етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя
ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Усі перелічені
компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти
набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх
етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане;
•
уміння висловлювати думку усно і письмово;
•
критичне мислення;
•
здатність логічно обґрунтовувати позицію;
•
ініціативність;
•
творчість;
•
уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
•
уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
•
здатність до співпраці в команді.
Основою такої
моделі є Концепція Нової української школи.
IV. Навчальний план та
його обґрунтування
Загальноосвітній
навчальний заклад – Дальницька ЗОШ І-ІІІ ступенів – налічує
13 класів. У школі навчається 275 учнів.
Тип закладу: загальноосвітня школа.
|
Клас |
Кількість учнів |
|
1 |
16 |
|
2 |
26 |
|
3 |
28 |
|
4 |
23 |
|
5 |
21 |
|
6-А |
18 |
|
6-Б |
14 |
|
7-А |
20 |
|
7-Б |
14 |
|
8-А |
15 |
|
8-Б |
16 |
|
9-А |
15 |
|
9-Б |
17 |
|
10 |
22 |
|
11 |
10 |
|
Всього |
275 |
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів:
для 1-го класу- 805 годин/навчальний рік,
для 2-го
класу – 875 годин/навчальний рік,
для 3-го
класу – 910 годин/навчальний рік,
для 4-го
класу – 910 годин/навчальний рік.
для 5-го
класу – 1050 годин/навчальний рік,
для 6-их
класів – 2310 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 2345 годин/навчальний рік,
для 8-го
класу –1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 2520 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг навчального
навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2660 годин/навчальний рік: для 10 класу – 1330 годин/навчальний рік, для 11
класу – 1330 годин/навчальний
рік.
Навчальний план дає цілісне уявлення
про зміст і структуру освіти, встановлює
погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає
гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової, середньої та
старшої школи передбачають реалізацію освітніх галузей
Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.
Детальний розподіл навчального
навантаження на тиждень окреслено у
Години варіативної складової навчальних планів
передбачаються:
1.
У 1 класі надано 1 годину для проведення індивідуальних та групових
занять з математики.
2.
У 2 класі надано 1 годину для проведення індивідуальних та групових
занять з математики. З предмету «Я досліджую світ» виокремлено окремо предмет
інформатика (1 година).
3.
У 3 класі надано одну додаткову годину на вивчення математики
та 1 годину на проведення індивідуальних консультацій та групових занять з математики.
4.
У 4 класі за рахунок годин
варіативної складової надано додаткові 1 годину на проведення індивідуальних консультацій та
групових занять з української мови , 1 годину на проведення індивідуальних
консультацій і групових занять з математики.
5.
У 5 класі за рахунок годин варіативної складової надано додаткові 0,5 годин на вивчення української мови, введено одну годину факультативу «Психологія
спілкування» (автор
факультативного курсу Хронюк І.Є., Сасюк
Н.Ю.) , 1 годину на факультатив «Військово-патріотичні ігри»
(Автори: Г. А. Коломоєць, А. А. Ребрина, В. В. Деревянко), 1 годину на
проведення індивідуальних та групових занять з природознавства.
6.
У 6-А класі за рахунок годин варіативної складової надано додаткові 0,5 годин на вивчення української мови, введено одну годину для проведення
індивідуальних та групових занять з математики та введено одну годину факультативу «Психологія спілкування» (автор факультативного курсу Хронюк І.Є., Сасюк Н.Ю.) та 1 годину на факультет
ив «Військово-патріотичні ігри» (Автори: Г. А. Коломоєць, А. А. Ребрина, В. В.
Деревянко).
7.
У 6-Б класі за рахунок годин варіативної складової надано додаткові 0,5 годин на вивчення української мови, введено одну годину для проведення індивідуальних
та групових занять з математики та введено
одну годину факультативу «Психологія спілкування» (автор факультативного курсу Хронюк І.Є., Сасюк Н.Ю.) та 1 годину на факультатив «Військово-патріотичні ігри» (Автори: Г. А.
Коломоєць, А. А. Ребрина, В. В. Деревянко).
8.
У 7-А класі за рахунок годин варіативної складової надано 0,5 годин на вивчення української мови, введено одну годину факультативу «Психологія спілкування»
(автор
факультативного курсу Хронюк І.Є., Сасюк
Н.Ю.) та 1 годину на для проведення індивідуальних годин з
біології.
9.
У 7-Б класі за рахунок годин варіативної складової надано 0,5 годин на вивчення української мови, введено одну годину факультативу «Психологія спілкування»
(автор
факультативного курсу Хронюк І.Є., Сасюк
Н.Ю.) та 1 годину на курс
за вибором «Технологія обробки деревини» (Автори: Тащак В. Лист МОН України від
27.08.2010 р №1/11-8205).
10.
У 8-А класі за
рахунок годин варіативної складової надано 1 годину на вивчення української
мови , введено одну годину
факультативу «Психологія спілкування» (автор факультативного курсу Сасюк Н.Ю.) та 1 годину для проведення курсу за вибором «Технологія оздоблення
виробів геометричним різьбленням»(Автор: Адамчук В., Петров Я.; Лист МОН
України від 27.08.2010 р.№1/11-8105) .
11.
У 8-б класі за
рахунок годин варіативної складової надано 1 годину на вивчення української
мови , введено одну годину
факультативу «Психологія спілкування» (автор факультативного курсу Сасюк Н.Ю.) та 1 годину для проведення індивідуальних та групових занять з
англійської мови.
12.
У 9-А класі за рахунок годин варіативної складової
введено додаткові 1 годину на проведення курсу за вибором «Моя майбутня професія:
правила вибору»» (автор факультативного курсу
В.Г.Панок, О.В.Мельник) , 1 годину на
факультатив «Військово-патріотичні ігри» (Автори: Г. А. Коломоєць, А. А.
Ребрина, В. В. Деревянко; Лист ІІТЗО від 16.07.2015 № 14.1/12-Г-895) та 1 годину
для проведення індивідуальних та групових занять з біології.
13.
У 9-Б класі за рахунок годин
варіативної складової введено
додаткові 1 годину на проведення «Моя майбутня професія:
правила вибору»» (автор факультативного курсу
В.Г.Панок, О.В.Мельник), 1 годину накурс
за вибором «Технологія мозаїки по дереву (маркетрі) » (Автор: Савченко А.; Лист
МОН України від 27.08.2010р.№1/11-8205) та 1 годину для проведення
індивідуальних та групових занять з біології.
14.
У 10 класі (технологічний профіль) введено додаткові години на профільні
предмети, а саме курсу «Технології»-4 години. За рахунок годин варіативної
складової надані додаткові години на вивчення годин інваріативної складової:
українська мова-0,5 годин, геометрія-1 година. Інваріативну складову збільшено
на 0,5 години з предмета «Захист Вітчизни». Введено 1 годину факультативу «Особиста
гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» та введено 1 годину для
проведення курсу за вибором «Фінансова грамотність». (Фінансова
грамотність. Курс за вибором. Програма. (10 клас, 30 годин). Авторський
колектив Університету банківської справи Національного банку України (за
загальною редакцією доктора економічних наук, професора Т.С. Смовженко).
Програма схвалена для використання в загальноосвітніх закладах (лист МОН молодьспорту № 1/9-156 від
29.02.2012 року).
15.
В 11 класі (технологічний
профіль) введено додаткові години на профільні предмети, а саме курсу
«Технології»-5 годин. За рахунок годин варіативної складової надані додаткові
години на вивчення годин інваріативної складової: українська мова-0,5 годин, геометрія
-1 година. Інваріативну складову збільшено на 0,5 години з предмета «Захист
Вітчизни». Введено 1 годину факультативу «Захисти себе від ВІЛ» з метою
формування всебічно розвинутої особистості та 1 годину для проведення
індивідуальних та групових занять з математики.
За рішенням педагогічної ради всі
курси за вибором не оцінюються.
Поділ класів на групи при вивченні інформатики та праці здійснюється відповідно до нормативів,
затверджених наказом МОН від 20.02.2002
року.
Упроваджено курси за вибором.
Факультатив «Фінансова
грамотність» - з метою підвищення
рівня фінансової грамотності учнів старшої школи, набуття ними навичок
раціонального управління своїми грошима та набуття вмінь досвідчених користувачів
фінансових послуг, для формування в учасників освітнього процесу негативного
ставлення до корупції. Відповідно до наказ МОН від
18.09.2014 № 1054. Програма розрахована на 35 годин. Автори Смовженко Т. С.
Кравченко І. С. «Фінансова грамотність»
навчальна програма курсу за вибором для учнів 10 класів загальноосвітніх
навчальних закладів. Курс не
оцінюється.
Факультатив «Патріотичні військово-спортивні ігри» у 5-9 класах введений з метою виховання в учнів
патріотизму, поваги до
Батьківщини, до свого народу, формування
суспільних цінностей. Курс розрахований на
35 годин . Навчальна програма факультативу,
курсу за вибором, гуртка «Патріотичні військово-спортивні ігри» (автори
Коломоєць Г.А., Ребрина А.А., Деревянко В.В.). Схвалено для використання
у загальноосвітніх навчальних закладах (Лист ІІТЗО від 16.07.2015 № 14.1/12-Г-895).
Курс не оцінюється.
Факултатив «Захисти
себе від ВІЛ» - з метою впровадження стандартів якості превентивної
освіти щодо формування в учнів навичок здорового способу життя та профілактики
ВІЛ / СНІДу. Відповідно до наказу Департаменту освіти і науки Вінницької
обласної державної адміністрації № 643 від 26.11.2012 р. «Про запровадження у
загальноосвітніх навчальних закладах курсу «Захисти себе від ВІЛ». Програма
Т.В. Воронцової «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ /
СНІДу» в об’ємі 35 навчальних годин. В основу програми покладено
адаптований курс «Школа проти СНІДу». Навчальний курс складається з 17 занять .
Не оцінюється.
Факульттиатив «Моя майбутня
професія: правила вибору» у 9-их класах вводиться з метою
проведення профорієнтаційної роботи з учнями та підготовки до навчання в класі
технологічного профілю. Курс розрахований на 17 год. Рекомендації щодо
впровадження курсу прописані в листі МОН № 1/19-434 від 17.08.2016 року про
основні навчальні програми, навчальні програми курсів за вибором та
факультативів (інститут проблем виховання НАПН України), Лист ІІТЗО від
23.06.2014 року № 14.1/12-Р-5а. Програма «Людина і світ професій 8-9 класи».
Факультатив «Психологія спілкування» для учнів 5-8-их класів» у 5-7,8 класах вводиться з метою
формування в учнів культури спілкування, навичок ефективної взаємодії в групі. Курс
розрахований на 17 годин. Рекомендації щодо впровадження курсу прописані в
Листі Міністерства освіти і науки України від 06.06.2013 №1/9-413 «Про впровадження факультативних
курсів працівниками психологічної служби системи освіти».
Курси за вибором для учнів 7-9-их
класів» «Технологія оборобки деревини, «Технологія оздоблення виробів
геометричним різьбленням», «Технологія мозаїки по дереву (маркетрі)» у 7-9 класах вводиться з метою до
профільної підготовки учнів до введення технологічного профілю навчання.
Рекомендації щодо впровадження курсу прописані у Листі Міністерства освіти і
науки України від 27.08.2010 р. №1/11-8205.
ІНКЛЮЗІЯ
Інклюзивне
навчання — система освітніх
послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності
людини, ефективного залучення до освітнього процесу
всіх його учасників (ст. 1 Закону
України «Про освіту»).
Інклюзивне
навчання передбачає використання особистісно орієнтованого педагогічного
підходу, індивідуалізації освітнього процесу, диференційоване викладання, яке
дає змогу залучати до роботи над певним
навчальним завданням усіх дітей та передбачає:
-представлення навчального змісту різними способами;
-подання різних варіантів для демонстрації знань,
умінь і навичок, використання різних способів контролю;
-подання різних варіантів для залучення
та мотивації.
Для інклюзивного навчання у закладі
освіти створені такі умови,
за яких дитина з особливими потребами матиме однаковий
доступ до освіти.
Організоване інклюзивне навчання на рівні 4-А класу для
Мещерякова Олега Денисовича.
ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАННЯ
Індивідуальна форма навчання в системі загальної
середньої освіти є однією із форм організації навчально-виховного процесу для
забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітньому навчальному закладі.
Учні,
які здобувають освіту за індивідуальною формою навчання, є учасниками
навчально-виховного процесу. Їх права та обов’язки визначаються Законами
України "Про освіту", "Про загальну середню освіту" та
іншими нормативно-правовими актами у сфері освіти.
Індивідуальна
форма навчання у школі, гімназії організована
для учня 5 класу ,який
за станом здоров’я не може відвідувати навчальний заклад.
Кількість навчальних годин для організації індивідуальної
форми навчання відповідно до кількості
предметів інваріантної складової навчального плану за умови виконання вимог
Державного стандарту початкової освіти для дітей з особливими освітніми
потребами, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87,
становить: 5
клас- 14 год. на тиждень
Загальний обсяг навчального навантаження для
учня 5 класу складає 490 годин/навчальний рік
Детальний розподіл навчального навантаження на
тиждень окреслено у додатках 8
Виконання індивідуального навчального плану та програм,
навчальні досягнення учнів фіксуються в окремому журналі.
ПРОФІЛЬНЕ НАВЧАННЯ
Профільне навчання є одним із
ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й
передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має
найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості кожного учня у контексті соціального та
професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці.
Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів та
можливостей учнів, перспектив здобуття подальшої освіти і професійних
перспектив учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних
ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.
У школі сформовані
профілі навчання за рахунок комбінації базових, профільних,
вибірково-обов’язкових предметів відповідно до профільного самовизначення учнів.
Базові предмети є обов'язковими
для учнів всіх профілів (інваріантна складова). Ці предмети реалізують цілі й
завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки
старшокласників визначаються Державним стандартом базової і повної загальної
середньої освіти.
Профільні предмети -
це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю.
Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування
понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання;
організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики
учнів тощо.
Вибір
профільних предметів здійснюється з переліку, встановленого Міністерством
освіти і науки України.
На
вивчення профільних предметів (технології)
у 11 класі відводиться 5 годин на тиждень. Кількість годин на їх
вивчення збільшена за рахунок додаткових
годин навчального плану.
Загальний обсяг
навчального навантаження для учнів 11 класу закладу загальної середньої освіти
складає 1330 годин/навчальний рік.
V. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
- подолання
інертності мислення,
- перехід
на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього
процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Принципи партнерства застосовуємо:
• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства,
вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи
організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу
і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена
до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна
використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і
незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з
цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи,
благодійні акції тощо.
Упродовж останніх років наполегливо
працюємо на упровадження
особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології
дитиноцентризму.
Дитиноцентризм розуміється як максимальне
наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і
життєвих планів.
Актуальними для Нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке
під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та
демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
VI. ПОКАЗНИКИ
РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ
Одним з сучасних викликів Освітньої програми є впровадження
Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11
класів. Адже ці документи мають новий
зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням
діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання
та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.
Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку
адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в
партнерських відносинах.
До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм,
календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості
педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових
класів.
Визначаємо
критерії, що містять основні
індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для
успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування освіти:
-
професійно-педагогічна
компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з
педагогіки, психології, методик, інноватики для створення
освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному
індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку,
здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої
педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних
орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
-
соціально-громадянська
компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння
знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі
екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні,
усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння
визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах
життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної
та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до
ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти,
досягаючи компромісів;
-
загальнокультурна
компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі
смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва,
усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого
ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
-
мовно-комунікативна
компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного
спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності,
вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми
розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування,
здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної
комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і
навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);
-
психологічно-фасилітативна
компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і
морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших
школярів та їхній індивідуалізації;
-
підприємницька
компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у
життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і
розвитку суспільства і держави;
-
інформаційно-цифрова
компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати
інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного
високотехнологічного інформаційного суспільства.
VII. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Відповідно до Закону
України "Про освіту" від 5 вересня 2017
року № 2145-VIII навчальний рік
розпочинається 1 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1
липня.
Навчальні
заняття організувати за семестровою системою:
Навчальні заняття організувати за семестровою системою:
І семестр – з 1 вересня по 28 грудня,
ІІ семестр – з 13
січня по 28 травня.
Впродовж навчального року провести:
·
осінні канікули: з
12 жовтня по 18 жовтня 2020р. та з 23 листопада по 29
листопада 2020 року;
·
зимові канікули: з 30 грудня 2019 року по 12 січня 2021 року та з 22
лютого по 28 лютого 2021р.;
·
весняні канікули: з 12 квітня по 18 квітня 2021 року.
Додаткові канікули або перенесення термінів канікул у
школі
можливі з наступних причин.
Низька температура повітря – мінус 25
градусів за шкалою Цельсія для початкової школи; мінус 28 градусів – для
середньої школи; мінус 30 градусів для учнів 10 та 11 класів.
Низька
температура у навчальних класах. При температурі
повітря в навчальних приміщеннях нижче +18 градусів проводити заняття
забороняється.
Карантин і перевищення
порогу захворюваності. Карантин може бути оголошений в окремій школі,
окремому районі, місті чи області при перевищенні епідемічного порогу
захворюваності в 25% від загальної кількості учнів.
Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних
екскурсій заклад загальної середньої освіти
приймає самостійно.
П’ятиденний робочий тиждень.
Заняття починаються о 08.30
Тривалість уроків у закладі:
·
для учнів 1 класу –
35 хвилин;
·
для учнів 2-4
класів – 40 хвилин;
·
для учнів 5-11
класів – 45 хвилин.
РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ
|
№ уроку |
Початок |
Кінець |
Перерва |
|
|
1 класи |
|
|
|
1 урок |
08.30 |
09.05 |
15 хв. |
|
2 урок |
09.20 |
09.55 |
20хв. |
|
3 урок |
10.25 |
10.55 |
20 хв. |
|
4 урок |
11.25 |
12.00 |
10 хв. |
|
5 урок |
12.10 |
12.45 |
- |
|
|
2-4 класи |
|
|
|
1 урок |
08.30 |
09.10 |
10 хв. |
|
2 урок |
09.20 |
10.00 |
20 хв. |
|
3 урок |
10.20 |
11.00 |
20 хв. |
|
4 урок |
11.20 |
12.00 |
10 хв. |
|
5 урок |
12.10 |
12.50 |
10 хв. |
|
6 урок |
13.00 |
13.40 |
- |
|
|
5-11 класи |
|
|
|
1 урок |
08.30 |
09.15 |
10 хв. |
|
2 урок |
09.25 |
10.10 |
20 хв. |
|
3 урок |
10.30 |
11.15 |
20 хв. |
|
4 урок |
11.35 |
12.20 |
10 хв. |
|
5 урок |
12.30 |
13.15 |
10 хв. |
|
6 урок |
13.25 |
14.10 |
10 хв. |
|
7 урок |
14.20 |
15.05 |
5 хв. |
|
8 урок |
15.10 |
15.55 |
- |
У зв’яку з епідеміологічної ситуацією,
розклад дзвоників може змінюватися для організації безпечного перебування
здобувачів освіти у навчальному закладі.
Відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження
навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального
сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого граничнодопустимого
навантаження на учнів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий