Проведення педради

    19 січня 2017 року у Дальницькій школі відбулася педагогічна рада на тему: «Нові прогресивні технології - шлях до формування творчої особистості,  життєвих  компетентностей  учнів ». 
    «Безумство  - діяти по-старому й чекати на нові результати». Саме слова А. Ейнштейна стали епіграфом до теми педради.  Стрімкі зміни  - одна з основних характеристик сучасного суспільства. Інтенсивне впровадження прогресивних технологій в усі сфери життя зумовило безупинне вдосконалювання людської діяльності. Різко зменшується час на втілення нових ідей, знань, технологій у життя. Зростає потреба в нових формах освіти, навчання, набутті навичок.   Метою  засідання педради стало поглиблення знань про інноваційні технології навчання, обмін досвідом з їх використання, обгрунтування доцільності впровадження інновацій у навчально-виховний процес з метою формування творчої особистості,  життєвих  компетентностей  учнів, аналіз роботи  вчителя у світлі  інноваційної діяльності.

  За допомогою вправи «Мозковий штурм» всі змогли з’ясувати, чи дійсно так не влаштовує сучасну школу традиційна педагогічна технологія, і чи дійсно впровадження інноваційних технологій є необхідним і гарантує ефективний результат.       

 Далі всім була запропонована  вправа «Займи позицію». Учасникам зібрання пропонувалося підняти картку зеленого кольору, якщо вони відстоюють інноваційний підхід, та червоного, якщо переконані у необхідності дотримуватись традиційного підходу у навчанні.      

    Наступним етапом педради стало порівняння традиційної та інноваційної освіти, що на даний час паралельно співіснують в Україні. На думку великої кількості дослідників, традиційна система навчання є безособистісною. Та інша думка в учнів Дальницької школи. Результати анкетування показали, що учням подобається традиційна система, яка теж дає гарні результати. На таких уроках вони не зазнають перенавантаження, почувають себе більш спокійно й отримують міцні знання.      Інноваційні уроки діти теж не відкидають. Учням подобаються уроки з використанням інноваційних методик, це підвищує інтерес до навчання, але без надмірного захоплення ними.          

      І найбільше порадувало те, що переважна більшість наших учнів мають бажання ходити до школи, оскільки їм цікаво вчитися.      Вражає, яким є рейтинг знань українських школярів у порівнянні зі знаннями європейських учнів.  Високий рівень освіченості (здатність здобувати, розуміти та критично оцінювати інформацію) показали тільки 2% учнів, успішно  адаптуватись у суспільство можуть 36% учнів. Наші учні недостатньо оволодівають вмінням ефективно інтегрувати знання з різних галузей знань та не вміють аргументовано висловити свою думку.        

  У чому ж проблема? Вчителі не можуть навчити краще? Погані учні? Погана програма? Саме суспільство, його психологія не дає виховати людину, яка володйє вище згаданими вміннями. Чого очікує учень від школи? Задоволення пізнавальних інтересів, можливості самоствердження, самореалізації. Але яким чином? До того часу, як вона піде до школи, дитина сама обирає собі форми діяльності, місце ігор, учасників, правила. Але в школі… На що зорієнтований учитель? На обов’язкове виконання програми, яка визначає обсяг, темп та способи засвоєння інформації. Отже, ми маємо суперечність психологічних установок, у результаті якого-конфлікт інтересів. Цей конфлікт існував завжди, але загостривсь лише в останні десятиліття.       

          На даний час розроблено безліч педагогічних технологій, які направлені на вирішення зазначених проблем. Саме на деяких, найпоширеніших, пропоную зупинитись більш детально.

Досвід №1.   Пасько Олена Сергіївна, вчитель початкових класів. Основою її діяльності є любов, симпатія, повага до дитини. Теплі інтонації голосу, спокійна міміка, звернення до учнів по іменам підсилює близкість вчителя до дітей. Доброзичливе навіювання приймає форму довірчої настанови. Такі способи взаємодії підвищують авторитет вчителя, виявляють повагу до нього з боку учнів.     На уроках Олена Сергіївна застосовує такі форми роботи, в яких вона може розкрити кожного учня (бесіда, творчі завдання, вправи "Хто найуважніший?" тощо). Змістовна, яскрава мова, великий інтерес до того, що кажуть учні, педагогічний такт, співпереживання дають можливість розкрити кожного учня. 

ДОСВІД№2. Цісар Андрій Анатолійович, вчитель математики та технічної праці. Приділяє значну увагу створенню найсприятливіших умов для навчання виховання і розвитку учнів, обов'язково враховуючи їхні індивідуальні нахили, здібності, інтереси. На уроках встановлює психологічний контакт із класом, забезпечує комплексне повторення всього навчального матеріалу. Вдало   поєднує різні форми роботи з учнями, індивідуальну з колективною, коли робота кожного учня перевіряється всім колективом класу. Кожен урок починається з перевірки домашнього завдання й теоретичного матеріалу, що змушує учнів систематично готуватися до уроків математики. Вчитель намагається  вивести учнів на рівень творчої діяльності, на якому набуті знання є засобом для опанування новими.

ДОСВІД№3

Маринеч Лариса Володимирівна, практичний психолог школи. Під час виховної години, яку вона провела у 5-А класі, був створений належний мікроклімат. Також було забезпечено дружню та злагоджену роботу. Лариса Володимирівна підготувала роздатковий матеріал: тести, термометр-настрою тощо. Діти мали змогу визначити своє місце у колективі.
    Захід пройшов досить чітко та організовано. Тема заходу була актуальною- "Конфлікти". Психолог урахувала вікові особливості учнів, стимулювала їх до  активної діяльності під час проведення заходу. 
  Ці вчителі вміють створити у класі належний мікроклімат, учні не зазнають психологічного навантаження. Адже характерна риса справжньої школи — це сприятливі умови, що визначають ставлення вчителів і дітей до всього, що відбувається, як до особисто значущого, важливого і цікавого. І якщо необхідність спілкування збігається з бажанням і вмінням підтримувати добрі стосунки, то в колективі поступово складається позитивний психологічний клімат, а також благодатні умови для по­дальшого розвитку і вдосконалення особистості.

Проект рішення педради 

• Обговорити зазначені вище рекомендації на засіданнях методичних об’єднань.                              Лютий 2017 р.
• Надавати методичну допомогу молодим та малодосвідченим вчителям щодо впровадження ІКТ та проектних технологій у навчально-виховний процес.                                                                                 Постійно.
• Звернути увагу на проблему використання ІКТ та методу проектів під час самоосвітньої діяльності.
• Вчителям  підготувати й провести відкриті уроки з використанням зазначених вище технологій.                                                                      Січень-лютий 2017 року.

« Кожний, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести до успіху – справжній Майстер…». 

Саме цими словами закінчилася педрада.