Не одне покоління
замислювалось над питаннями: хто така Людина, для чого вона живе на Землі; що
значить бути справжньою Людиною? Який сенс у цьому всьому? Відповіді на них шукали у всі віки, у всі часи…
Саме такі питання майже щодня постають перед
психологом. Не кожен зможе дати правильну відповідь на них, допомогти ласкавим, щирим
словом.
Лагідною, доброзичливою є психолог Дальницької ЗОШ Лариса Володимирівна Маринеч. Колеги по роботі називають її "наша Ларисочка". Вона дійсно «наша» не лише для вчителів, а й для дітей.
Школярі приходять за порадою, яку завжди надасть Лариса Володимирівна.
Всі люди дуже різні. І тому, щоб людину зрозуміти,
необхідно в неї уважно вдивлятися. Кожна людина дуже індивідуальна. Вдивляючись
в себе та інших, ми більше задумуємось про гарне і погане в собі. Лариса Володимирівна допомагає дітям зробити
правильні кроки у житті.
Не плач, коли життя жорстоке
Тобі стежину шле лиху,
Ще знайдеш щастя синьооке
На вкритім тернами шляху
І не сумуй, коли яскраве
Для тебе сонце вмить зійде,
Ще прийде час – і зірка слави
Смарагдом в душу упаде.
Життя – це поле щастя й муки,
Тому до труднощів звикай,
Та головне – безсило руки
Ніколи ти не опускай.
Лариса Володимирівна керується саме такими принципами
життя. Їй можна довірити найпотаємніше,бо найголовніше, що вона вміє, - це зберегти таємницю!