Віддана дітям

Не одне покоління замислювалось над питаннями: хто така Людина, для чого вона живе на Землі; що значить бути справжньою Людиною? Який сенс у цьому всьому? Відповіді на них шукали у всі віки, у всі часи…

       Саме такі питання майже щодня постають перед психологом. Не кожен зможе дати правильну  відповідь на них, допомогти ласкавим, щирим словом.

   Лагідною, доброзичливою є психолог Дальницької ЗОШ Лариса Володимирівна Маринеч. Колеги по роботі називають її "наша Ларисочка". Вона дійсно «наша» не лише для вчителів, а й для дітей. Школярі приходять за порадою, яку завжди надасть Лариса Володимирівна.

    Всі люди дуже різні. І тому, щоб людину зрозуміти, необхідно в неї уважно вдивлятися. Кожна людина дуже індивідуальна. Вдивляючись в себе та інших, ми більше задумуємось про гарне і погане в собі.  Лариса Володимирівна допомагає дітям зробити правильні кроки у житті.  

Не плач, коли життя жорстоке

Тобі стежину шле лиху,

Ще знайдеш щастя синьооке

На вкритім тернами шляху

І не сумуй, коли яскраве

Для тебе сонце вмить зійде,

Ще прийде час – і зірка слави

Смарагдом в душу упаде.

Життя – це поле щастя й муки,

Тому до труднощів звикай,

Та головне – безсило руки

Ніколи ти не опускай.

Лариса Володимирівна керується саме такими принципами життя. Їй можна довірити найпотаємніше,бо найголовніше, що вона вміє, - це зберегти таємницю!