Сльози відчаю

 Учора мені довелося відчути плач душі Скліфасовської Зінаїди Вікторівни.

Наші постійні читачі добре знають, що саме вона доглядає за пам'ятником, який знаходиться поруч з її домівкою. Та одного ранку Зінаїді Вікторівні довелося пережити жах. Ялинки, які вона так дбайливо вирощувала, були нищівно спалені.

Ні, людина цього зробити не могла. Це справа рук нелюдів, які загубилися в наших краях! Сьогодні сотні найкращих хлопців та дівчат гинуть заради світлого майбутнього, продовжуючи справу своїх дідів і прадідів.

І в цей же час шукають розваг, чинять звірства інші мешканці наших сіл.

Вам немає місця серед людей! А ще запам'ятайте, що сльози відчаю на землю просто так не падають...