У світі, де цифрові технології все більше заповнюють дозвілля дітей, бібліотека продовжує залишатися місцем живого спілкування, натхнення й пізнання. У нашому ліцеї бібліотека стала справжнім інформаційним центром, куди охоче приходять не лише за книгою, а й за ідеями, підтримкою та душевним теплом.
Цей простір давно вже перестав бути «тихим архівом». Він живе, розвивається і надихає. Тут діти не просто читають. Вони шукають відповіді на запитання, які їм ставить життя. Вони роблять закладки для підручників, реставрують улюблені книги, діляться враженнями й думками. І що важливо — вони роблять це із задоволенням.
Щодня тут можна побачити, як учні збираються невеликими групами, обговорюють прочитане, готуються до проєктів, допомагають одне одному знайти потрібну інформацію. У таких зустрічах народжується справжня любов до літератури, плекається вміння слухати й розуміти співрозмовника. Ці маленькі клуби за інтересами формують спільноту однодумців, які знаходять у бібліотеці не лише знання, а й дружбу.
І серцем цієї атмосфери, її натхненницею та берегинею є Філоненко Тетяна Анатоліївна. Саме вона вміло перетворила традиційну бібліотеку на простір для живої комунікації, творчості й зростання. Завдяки її ентузіазму, щирості та любові до дітей бібліотека стала місцем, де кожен почувається бажаним гостем, де кожна книга відкриває не лише сторінки, а й серця.
Тетяна Анатоліївна вміє запалити дитячу цікавість, підтримати ініціативу, дати пораду і просто поговорити — по-людськи, по-материнськи. Вона невтомно працює над оновленням книжкового фонду, залучає учнів до спільних заходів, дбає про естетику й комфорт бібліотечного простору.
Завдяки таким людям, як Тетяна Анатоліївна, бібліотека стає не просто кімнатою з полицями — вона перетворюється на душу закладу освіти. І це саме той приклад, коли традиції та сучасність зустрічаються, щоб творити майбутнє.
Комментариев нет:
Отправить комментарий