Проблемне навчання-запорука міцних знань учнів

  У цьому навчальному році атестується Зубенко Н.Д., вчитель географії Дальницької школи. Хочеться розповісти про особливості роботи вчителя.

     Викладаючи свій предмет, вона велику увагу приділяє проблемному навчанню.

  Так,під час уроку географії у 8-Б класі на тему "Кліматотвірні чинники. Циркуляція атмосфери" вчитель ставить проблемні запитання, які спонукають дітей до свідомого розгяду матеріалу, що вивчається. Чому найважливішим питанням сьогодення є вивчення клімату? Чому Франція бастує? Чому в Брюсселі люди вийшли з протестом? Діти дізнаються, що зміни клімату, які ми спостерігаємо останнім часом, спричинили підвищення тарифів на енергоносії. А бельгійці взагалі вирішили протестувати проти зміни клімату в атмосфері. Якісь дивні бельгійці, нам здається. Та вчитель підводить дітей до висновків: впровадження нанотехнологій спричиняє забруднення атмосфери, що призводить до зниження надходження сонячної енергії. Отож, люди здатні змінювати клімат.

  Такий спосіб викладу матеріалу дає можливість вчителю розвивати розумові здібності учнів, викликає інтерес до навчання і , відповідно, сприяє виробленню мотивів і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.

      А в 6 класі при розгляді теми "Зовнішні процеси, що зумовлюють зміну земної кори", Наталя Дмитрівна порекомендувала дітям не їхати на Канарські острови. Діти зацікавилися, чому? Для відповіді на це питання вчитель запропонувала переглянути карту для визначення  географічного положення острова й зазначила близькість його до пустелі Сахара. Після цього діти легко дали відповідь на питання. Вітер, цей природний скульптор, переносить пісок на великі відстані і вкриває всесвітньо відомий острів прошарком пісчаного пилу. 

    Для пробудження творчих нахилів дітей, виховання їх самостійності, активності і креативності пропонує під час уроків практичні завдання. Так, восьмикласникам необхідно було визначити місця Одеської області, які отримують найбільшу кількість сонячної енергії. Запропонувала визначити висоту Сонця над територією Одеської області у дні весняного  та осіннього рівнодення. У шостому класі  дала завдання: визначити всі можливі фактори, що спричиняють руйнування будинку. І хоча діти мають малий життєвий досвід, проте його було достатньо для того, щоб справитися і з  цим завданням: пожежа, рослини, коливання температури, вода - усе це здатне перетворити тверде каміння в сипучу речовину. Та ще провела аналогію з психологічним руйнуванням людини, якщо її не полюбляють в суспільстві.

  Наталія Дмитрівна сприяє формуванню розвинутої особистості, спроможної вирішувати майбутні професійні та життєві проблеми. Для цього під час уроків розповідає дітям про професії, які є дуже важливими сьогодні і цікавими: вулканолог, сейсмолог, скульптор. 

   На думку вчителя, проблемне вивчення матеріалу здатне приносити користь у розумовому розвитку учнів лише тоді, коли воно буде підпорядковане чіткій системі вчителя з використанням активних методів навчання.
     Підсумовуючи вище сказане, хочеться додати, що проблемне навчання має суттєві переваги порівняно з  пояснювально-ілюстративним типом навчання, що підтвержується  практичними доробками Зубенко Н.Д.