Руссу Н. І. головною своєю місією як класного керівника вважає створення дружного, злагодженого колективу. Сльози щастя виступили на очах учительки під час участі її вихованців в операції "Опале листя". З якою насолодою працювала малеча! Як справжнi господарi. Серце тішилось, коли вона бачила, як дiти дружно працюють, допомагають одне одному: личка зрум'янiли, оченята світилися, випромiнюючи тепло. Та особливу радість відчули діти, коли побачили результат своєї роботи. А за гарну працю - вiдповiдна нагорода.
Надія Іванівна запропонувала своїм учням маленький вiдпочинок за чашкою чаю. Батьки підтримали iнiцiативу класного керівника. І ось 14 листопада до класу завiтала Гринчук Леся Миколаївна, мама Роми Лисака. Вона принесла солодощi, чай.Дiти пригощались, розповiдали цiкавi iсторii про дружбу з однокласниками. Розширили свої знання про те, що таке толерантнiсть, коли виникло це слово, дiлилися своїм маленьким досвiдом про добро, милосердя, терпимiсть до тих, хто їх оточує.
А Рома Лисак зi своєю матусею показали своїм однокласникам, як пити чай "делiкатно". Скiльки було на обличчях радостi, посмiшок, задоволення! Попивши гарячого чаю, посмакувавши тiстечками та цукерками, дiти створили пiвколо, показавши при цьому, що вони поважають один одного, що тiльки в дружбi i мирi ми сильнi. "Разом нас багато, нас не подолати!" - до такого висновку дійшли третьокласники.
Увечері вчителька отримала повідомлення від матусі одного з учнів класу, в якому вона дякувала усім, хто долучився до чаювання. Її дитина прийшла зі школи окриленою, сповненою радістю й щастям. Ось так у звичайному класі може виховуватися розуміння такого важливого поняття-толерантності, а творцем цього стала творчий, небайдужий, невгамовний вчитель-Руссу Н. І.
Комментариев нет:
Отправить комментарий